Давно замечал, что именно на слово ПРОЗРЕНИЕ существует множество асоциаций и мнений.
Хотелось бы услышать Ваше мнение, как Вы понимаете это слово.

трішки не згоден, якщо ти дивився на щось із однієї сторони, а потім подивився з іншої, то жодних гарантій, що саме ця сторона правильна, крім того є ще 3-тя, 4-та і т.д. сторони, і можна все життя шукати правильну сторону, так ї і не знайшовши, при чому щоразу зміну ракурсу, з якого ти оцінюєш "певну річ" вважати прозрінням...
прозріння у мене викликає асоціації, які важко на словах пояснити, якщо сказати просто, то це такий момент, коли людина починає розуміти істину, але автоматично виникає питиння "а що ж таке істина?", та й взагалі як можна бути впевненим на 100% у істинності того, нового розуміння, тому прозріння може, а часто так і є, лише називатися прозрінням, а в реальності ж бути просто черговою помилкою, можливо навіть більшою від попередньої...
прозріння... можна назвати прозрінням момент, коли людина знаходить єдино правильне розуміння чогось, об'єктивний, глобальний, погляд, при чому спрямований в потрібну сторону... тобто таке бачення, яке спростовує правильність всіх інших, підтверджує свою істинність і є беззаперечним, настільки явною має бути його правота, щоб не виникало й не могло виникнути жодних сумнівів у ній...
взагалі, то цікаве питання, ніколи не задумувався, а тут вперше задумався,  і от що вийшло, наплів такого, що... думаю вигадане людиною слово "прозріння" в масштабі самої людини практично не можливе взагалі, тому що людина нічого не знає ні про світ, в якому живе, ні про себе, ні про щось інше (ті мізерні знання, теж великою мірою помилкові, які людство має на сьогоднішній день, до уваги можна не брати, то часточки відсотка, може десяті, може соті, а може й ще менше), тому вона не здатна до абсолютно правильної оцінки чогось, людина оцінює ситуацію опираючись на свої знання, факти, та випадки записані в її пам"яті... щось мене понесло знов, вибачте, вже завершую...
прозріння мабуть настає тоді, коли людина помирає, мені здається людина тоді бачить все, що було приховане від її погляду за життя, тоді вона дійсно сягає істини, бачить свої помилки, які виправляти вже занадто пізно... думає то і є єдино можливе справжнє прозріння, все інше, під час життя - звичайна переоцінка, зміна своїх поглядів... у мене нарешті все.

Касаемо религии, то прозрение - это, скорее всего, момент истины, когда понимаешь, что религия - это всего-лишь религия и более НИЧЕГО...
Касаемо внутреннего мира, то прозрение - это простое и до боли смешное осознавание смысла жизни. Давайте же "прозревать", шановні!..

+1

Отлично когда такое понимание приходит. Прозрением твою ситуацию назвать не могу, а вот урок ты получила хороший.